Глава Асоціації «Надрокористувачі України»: Для збільшення власного газовидобутку Україні потрібні якісні зміни в галузі надрокористування

Український газовидобуток не здає позицій, і приватні компанії протягом I кварталу 2016 року збільшили обсяги видобутих ресурсів. Так, в січні-березні цього року видобуток газу в недержавному секторі збільшилася на 30% або на 244 млн. куб. м газу. У трійці лідерів серед приватних видобувних компаній місця розділили «Нафтогазвидобування», «Еско-Північ» з Burisma Holdings, і «Укрнафтобуріння». Приріст видобутку став можливий в результаті зниження ренти в кінці 2015 року та незмінного попиту на внутрішньому ринку на природний газ, який видобувають компанії реалізовують за ринковими цінами. З початку року в Україні запрацював ринок газу в умовах нового закону, прийнятого парламентом рік тому, і згідно з умовами нових кодексів, правил поставки газу і так далі. Нові правила торгівлі газом стали більш ліберальними, і частково з'явилася можливість конкуренції з НАК «Нафтогаз України», який утримує монопольне становище постачальника газу промисловості протягом багатьох років.
 
Розвивати газовидобуток планують не тільки за допомогою помірної фіскальної політики. 12 квітня 2016 року Кабінет Міністрів опублікував постанову №277 від 6 квітня 2016 р. якою спростив регулювання погоджень отримання спеціальних дозволів на користування надрами. Як обіцяють автори документа, в результаті процес проведення аукціонів для залучення приватних інвестицій у видобуток вуглеводнів стане більш прозорим і буде відповідати світовій практиці. Зокрема, постановою передбачається висвітлення процедур проходження документів і прийняття рішення про отримання спецдозволів на користування надрами, скорочуються підстави їх отримання без проведення аукціону, що дозволить залучити до державного бюджету додаткові кошти. Крім поліпшення процедури проведення аукціонів в експертних колах обговорюється реформа Державної геологічної служби, відповідальної за видачу спецдозволів. Під час круглого столу, який нещодавно провів Комітет ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, на публічне обговорення представили план реформи служби. Так, експерти, парламентарі та чиновники відомства були єдині в думці, що Держгеонадр повинна стати сервісною службою для надрокористувачів. Поки інвестори перебувають в режимі «очікування реформ» і все ще зацікавлені брати участь в проектах з видобутку вуглеводнів, Україні потрібно показати, що вона готова пропонувати комплексне рішення з продажу спеціальних спецдозволів на користування надрами потенційним інвесторам.
 
Оцінка інвестиційної ситуації показує, що останнім часом капітальні інвестиції в промисловість скоротилися на 22,1%, при цьому на 28,5% скоротився обсяг капітальних інвестицій у видобувну промисловість і розробку кар'єрів. З такими показниками наша країна займає лише 83 позицію в світовому рейтингу інвестиційної привабливості та легкості ведення бізнесу з числа 189 країн. Але без приватних інвестицій Україна не зможе самостійно впоратися з проблемою нарощування обсягів видобутку вуглеводнів. Отже, потрібно реформуватися, ставати більш привабливими для фінансових вкладень у видобуток. У інвесторів є капітал і якщо не буде змін в найближчому майбутньому, то потенційні інвестори будуть шукати інші ринки видобутку вуглеводнів, умови роботи на яких легше, ніж в Україні. Проблемних питань у галузі надрокористування накопичилося багато. Перш за все, немає глобальної галузевої стратегії надрокористування та плану пріоритетів фінансування. Як вже раніше зазначала асоціація «Надрокористувачі України», недофінансування геологорозвідувальних робіт призводить до того, що приріст запасів негативний. Крім того, однією з найбільш складних і важливих проблем є взаємодія з місцевими органами влади. З 5462 виданих спеціальних дозволів на користування надрами на близько 1500 дільницях не розпочаті роботи, 8 областей не погодили жодної поданої заявки, із загального числа поданих заявок близько 72% не узгоджені обласними радами. У 40% випадків проекти заморожені через земельних питань.
 
На думку асоціації «Надрокористувачі України», врегулювати ситуацію можна було б за допомогою інструментів фінансової мотивації областей: частина рентних платежів, які відраховуються видобувними компаніями до державного бюджету, могла б надходити до обласних або місцевих бюджетів, а далі розподілятися на соціальні потреби. У цьому випадку місцеві громади були б перші зацікавлені в тому, щоб процес узгодження виділення земельних ділянок для геологорозвідувальних робіт або промислової експлуатації родовищ не затягувати. І правильніше було б отримувати узгодження Держгеонадрами ще до того, як спеціальний дозвіл буде виставлено на аукціон для продажу інвестору. В цьому і полягає принцип системних змін в сфері регулювання відносин у надрокористування і реформи Державної служби геології та надр України в сервісну службу, коли інвестор на аукціоні набуває пакет документів на родовище і далі безперешкодно може починати роботу. Але зміни необхідні не тільки на регуляторному рівні, але важливі і юридичні, технологічні і економічні заходи. Надрокористувачі констатують, що разом з політичною і економічною нестабільністю, їх не влаштовує, перш за все, відсутність механізмів захисту їх інтересів, перш за все - в геологорозвідці, і обмежений доступ до реєстрів.
 
Відсутність глобальної галузевої стратегії надрокористування, перш за все в геологорозвідці, призвело до суттєвих економічних і репутаційних втрат України, гальмує розвиток галузі. Неодноразово як на урядовому рівні, так і самими видобувними компаніями піднімалося питання про вдосконалення законодавчої бази відповідно до кращої світової практики. Поряд з прийняттям нового Кодексу про надра необхідно також максимальне спрощення процедури отримання ліцензій та скасування практики дублюючих погоджень, попередження спроб фіскального тиску на надрокористувачів, забезпечення прозорої процедури проведення аукціонів, наприклад через удосконалення практики електронних аукціонів.
 
На рівні технологічних заходів Держгеонадр планує провести аналіз ефективності діяльності підвідомчих геологічних підприємств з точки зору використання інноваційних технологій і з урахуванням ринкових умов. Також на думку фахівців відомства, необхідно систематизувати інформацію про наявні родовищах з урахуванням потреб економіки та інвестиційної привабливості, провести регулярний аудит наявних ліцензій (спеціальних дозволів) з метою виявлення непрацюючих підприємств, причин цього і способів реанімації проектів.
 
В рамках економічних заходів для збільшення видобутку вуглеводнів потрібно провести аналіз потреб національної економіки і тенденцій світових сировинних ринків, що дасть можливість поліпшити комунікацію з потенційними інвесторами і запропонувати саме ті проекти, які будуть цікаві на даному етапі добувним компаніям. Залучати інвесторів потрібно вже на стадії геологорозвідки, в результаті чого зменшиться використання бюджетних коштів, яких і так виділяється давно недостатньо. таким чином, представлена ​​на публічне обговорення стратегія реформування сектора видобутку вуглеводнів передбачає поступову відмову від державного регулювання надрокористування на користь ринкового; забезпечення ефективного менеджменту і контролю за діяльністю надрокористувачів; залучення міжнародної експертизи та посилення комунікації з інвестиційним співтовариством; створення умов для інтенсивного залучення інвесторів в галузь надрокористування, перш за все геологорозвідки; спрощення процедур для надрокористувачів та відкриття інформації; максимальне збереження основного активу області - інтелектуального кадрового резерву. В результаті впровадження представленої моделі функціонування Держгеонадр України зможе інтегруватися в європейське геологічне співтовариство, стати інвестиційно привабливою країною для інвесторів для збільшення видобутку вуглеводнів і забезпечити, таким чином, енергетичну безпеку.
 
 
25 квітня 2016
oil-gas-energy.com.ua