Фахівці ДП «Укрнаукагеоцентр» розробили власну методику з вивчення сланцевих порід
23 вересня 2014
Дочірнє підприємство «Укрнаукагеоцентр» Національної акціонерної компанії «Надра України» виконує наукові дослідження з вивчення нетрадиційних покладів вуглеводнів. Вивчаючи досвід світових лідерів з розвідки та видобутку нетрадиційних покладів вуглеводнів (Shell, Exxon Mobil, ENI, Schlumberger та інші) та використовуючи розроблені методичні прийоми, які передбачають цілий комплекс досліджень з встановлення геологічних передумов формування сланцевих порід, здатних вміщувати газ, фахівцями ДП «Укрнаукагеоцентр» була розроблена власна методика з вивчення сланцевих порід, адаптована до умов України.
Роботи в цьому напрямку ведуться комплексно: вивчається літофаціальна характеристика розрізів свердловин, а також умови та результати проведення буріння свердловин, проводиться переінтерпретація каротажних діаграм. Дослідження кернового матеріалу проводяться в комплексній лабораторії, яка оснащена сучасним обладнанням. Комплекс лабораторних досліджень включає визначення фізичних та колекторських властивостей сланців, їх макро- та мікроопис, відбивальної здатності вітриніту (Ro) та вмісту органічної речовини (Сорг).
Визначення основних параметрів сланцевих товщ, а саме вмісту органічної речовини (Сорг) та відбивальної здатності вітриніту (Ro) дозволило розширити існуючу базу даних та уточнити границі розповсюдження зон катагенезу та поверхів нафто- та газоутворення в межах Дніпровсько-Донецької западини. На основі узагальнення результатів лабораторних досліджень були створені регіональні карти по параметру зрілості органічної речовини та вміщуючих їх порід, а також її вмісту по основних продуктивних комплексах ДЦЗ. За результатами переінтепретації матеріалів ГДС та застосування американської методики АlogR були визначені інтервали сланців, які максимально насичені органічним вуглецем.
Після всебічного аналізу результатів досліджень з побудовою графічних матеріалів виділені 5 основних зон розповсюдження сланцевих порід, сприятливих для накопичення вуглеводнів і визначені найбільш перспективні площі, серед яких Південно-Перещепинська, Шандрівська, Південно-Новодиканська та інші.
23 вересня 2014
Державна служба геології та надр України